Європа подолала серйозні потрясіння, але зростання сповільнюється, приріст експорту сходить нанівець внаслідок тарифів, а ціни на ринках облігацій відображають зростаючі ризики. Зниження процентних ставок та збільшення бюджетних видатків, зокрема на оборону, не стимулювали приватний попит. Відставання від США у продуктивності праці залишається значним, а структурні реформи запізнюються. Національні пріоритети та повільне прийняття рішень в ЄС заважають поглибленню інтеграції ринків капіталу, праці та товарів. Якщо не буде забезпечено прискорення зростання та фіскальної консолідації, середній європейський борг може досягти 130 відсотків ВВП до 2040 року, що вимагатиме значного фіскального коригування. Короткострокова політика повинна передбачати підтримку стабільності цін, початок фіскальної консолідації та збереження відкритості торгівлі. Довгострокове зростання залежить від термінових структурних реформ. Рішення цих завдань лежить цілком в межах досяжності для Європи. Наразі тривають активні дебати щодо усунення фрагментації ринку, спрощення регулювання та стимулювання інвестицій. Реформи, у разі їхнього належного об’єднання, послідовності та терміну здійснення, можуть отримати широку підтримку, якщо вигоди від них поширюватимуться на все суспільство, а гнучкіший процес прийняття рішень у Європейському Союзі сприяв би швидшому переходу від усвідомлення потреб до рішучих дій.