Рада виконавчих директорів МВФ завершила перший перегляд програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України

June 30, 2023

Рада директорів МВФ завершила сьогодні перший перегляд програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), що дозволить владі України отримати еквівалент приблизно 890 млн доларів США (663,9 млн СПЗ), які будуть використані на підтримку бюджету. Програма EFF була затверджена Радою директорів МВФ у березні 2023 року і є частиною загального пакету підтримки України в розмірі 115 млрд доларів США.
Влада України досягла значного прогресу у виконанні своїх зобов'язань за програмою EFF у складних умовах, виконавши всі відповідні кількісні критерії ефективності до кінця квітня та структурні маяки, встановлені до кінця червня, і продовжує ефективно виконувати свої зобов’язання за програмою.
Подальша тверда налаштованість на виконання зобов’язань за програмою та збереження динаміки впровадження реформ необхідні для забезпечення макроекономічної стабільності, посилення інституційних реформ та підтримки зусиль з відбудови, а також сприяння шляху України до вступу до ЄС.

Вашингтон, округ Колумбія: Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) завершила сьогодні перший перегляд програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України. Завершення першого перегляду дозволяє владі України негайно отримати 663,9 млн СПЗ (33 відсотки квоти, або близько 890 млн доларів США).

48-місячна програма EFF для України з доступом до 11,6 млрд СПЗ (що еквівалентно 15,6 млрд доларів США, або близько 577 відсотків квоти) була схвалена 31 березня 2023 року (див. Прес-реліз № 23/101) і є частиною пакету підтримки України в розмірі 115 млрд доларів США. Програма влади за підтримки МВФ спрямована на зміцнення політики, яка підтримує фіскальну, зовнішню, цінову та фінансову стабільність у період надзвичайно високої невизначеності, вона допомагає відновленню економіки, а також покращенню управління та зміцненню інституцій для сприяння довгостроковому зростанню в контексті відбудови та шляху України до вступу до ЄС.

Незважаючи на війну, економіка України демонструє більшу, ніж очікувалося здатність до відновлення після різкого скорочення у 2022 році. Прогноз зростання ВВП було збільшено до 1–3 відсотків у 2023 році завдяки відновленню внутрішнього попиту, уповільненню інфляції та високому рівню міжнародних резервів на тлі стабільного валютного ринку. В цілому, забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності стало можливим завдяки впровадженню виваженої політики, а також постійній та своєчасній зовнішній підтримці.

Влада України досягла значного прогресу у виконанні своїх зобов'язань за програмою EFF за складних обставин, виконавши всі постійно діючі та кількісні критерії ефективності, визначені на кінець квітня. Всі структурні маяки, встановлені до кінця червня, також були виконані, в тому числі було прийнято другий пакет поправок до Закону про державний бюджет України на 2023 рік, вдосконалено положення Бюджетного кодексу та завершено відповідний етап підготовки Національної стратегії доходів. Налаштованість влади України на виконання своїх зобов’язань за програмою залишається непохитною.

Послідовна відповідальність та збереження темпу впровадження реформ у складний період, що очікує у майбутньому, мають важливе значення для макроекономічної та фінансової стабільності. Це передбачає забезпечення міцної бази податкових надходжень (у тому числі шляхом утримання від заходів, які можуть привести до розмивання податкової бази), підтримку стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, підтримку здоров'я банківського сектору та просування важливих реформ у сферах корпоративного управління та боротьби з корупцією, у тому числі щодо декларування активів, запобігання та протидії легалізації одержаних злочинним шляхом доходів або фінансуванню тероризму та роботи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Також життєво важливо продовжувати забезпечувати зовнішнє фінансування бюджетної підтримки на належних пільгових умовах для збереження макроекономічної стабільності та забезпечення фінансування проєктів з відбудови на умовах, що відповідають критеріям фіскальної та боргової стійкості.

Після обговорення питань України Радою виконавчих директорів, директор-розпорядник МВФ пані Крісталіна Георгієва зробила таку заяву[1]:

“Вторгнення Росії в Україну продовжує спричиняти руйнівні економічні та гуманітарні наслідки. На додаток до бойових дій, що тривають на Сході та Півдні України, з початку травня почастішали повітряні нальоти на Київ та інші населенні пункти. Нещодавнє руйнування Каховської дамби є нагадуванням про інтенсивність війни та пов'язані з нею виклики, з якими стикається Україна. Це має тривалі наслідки для світової економіки.

Українська економіка поступово відновлюється, але ризики та невизначеність залишаються надзвичайно високими. Після різкого скорочення у 2022 році нинішня економічна активність виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, з підвищенням темпів зростання до 1-3% у 2023 році в міру відновлення внутрішнього попиту. Інфляція сповільнюється, резерви залишаються міцними, а валютний ринок стабільним. Тим не менш, розвиток подій у війні залишається основним ризиком, тоді як необхідно, щоб значне зовнішнє фінансування на пільгових умовах продовжувало надходити вчасно, і не можна виключати прорахунків у політиці.

Незважаючи на війну, результати Першого перегляду свідчать про високий рівень виконання програми. На кінець квітня 2023 року були досягнуті усі постійно діючі та кількісні критерії ефективності, а також були виконані усі шість структурних маяків встановлених до кінця червня 2023 року. Водночас, з огляду на збільшення видатків на оборону та зміну методології здійснення соціальних виплат, не були досягнуті індикативні цільові показники щодо загального сальдо бюджету та соціальних видатків. Оцінки дефіциту зовнішнього фінансування програми залишаються в цілому незмінними, як і середньострокові припущення щодо зростання та фінансування.

Найближчим часом бюджетно-податкова політика і надалі зосереджуватиметься на забезпеченні достатніх ресурсів для пріоритетних видатків, підтримці високого рівня податкових надходжень, у тому числі шляхом утримання від заходів, які можуть призвести до зменшення податкової бази, та на збереженні фіскальної і боргової стійкості. Вирішальне значення для мобілізації надходжень та підтримки відбудови та соціальних витрат має розробка Національної стратегії доходів (НСД). Відновлення правової бази для підготовки середньострокового бюджету, довіри до бюджету та управління боргом також є важливим, разом із заходами націленими на підвищення фіскальної прозорості та посилення управління державними інвестиціями.

Орієнтована на досягнення відповідних умов, стратегія НБУ є належним підґрунтям для просування до нормалізації монетарної та валютно-курсової політики. Щойно дозволять умови, важливо буде перейти від поточного фіксованого обмінного курсу до гнучкого обмінного курсу, обережно пом'якшити надзвичайні заходи валютного контролю і повернутися до системи інфляційного таргетування. Тривалі ознаки стійкої дезінфляції та стабільності на готівковому валютному ринку створюють можливості для більш раннього пом'якшення монетарної політики.

Незважаючи на те, що фінансову стабільність було вміло збережено завдяки впровадженню комплексних заходів з початку війни, ризики і надалі залишаються підвищеними, і вони можуть швидко матеріалізуватися. Необхідно продовжувати проявляти пильність та готуватися до реагування на широкий спектр ризиків із високим рівнем впливу, одночасно з реалізацією комплексної програми реформ, передбаченої стратегією розвитку фінансового сектору.

Реформи, спрямовані на зміцнення корпоративного управління, підвищення прозорості та подолання корупції, мають відбуватися без зволікань. Прогрес у зміцненні корпоративного управління та боротьбі з корупцією залишається важливим для того, щоб переконати іноземних інвесторів у тому, що в Україні існують рівні правила гри, а також запевнити донорів, що їхні ресурси будуть витрачені належним чином. Ці реформи також мають вирішальне значення для успіху на шляху до вступу до ЄС.

Програма розширеного фінансування для України продовжує відповідати політиці Фонду щодо фінансових гарантій для отримання фінансування в обсягах понад квоту (UCT) в умовах надзвичайно високої невизначеності. Програму було розроблено таким чином, щоб досягти поставлених цілей за різних припущень щодо повномасштабної війни та за двома сценаріями. Українська влада продовжує демонструвати спроможність і готовність реалізовувати програму.

Триває надійний процес врегулювання боргових зобов’язань за зовнішніми комерційними вимогами, а від офіційних двосторонніх кредиторів та донорів отримані достатні фінансові гарантії щодо полегшення боргового тягаря та надання пільгового фінансування під час та після завершення програми для підтримки боргової стійкості як за базового сценарію, так і за умов погіршення ситуації. Необхідні гарантії щодо спроможності України погасити свої борги базуються на запевненнях, які були надані Фонду значною групою акціонерів Фонду.”

Додаток

Вторгнення Росії в Україну продовжує чинити серйозний вплив на людський та фізичний капітал і навколишнє середовище, призводячи до людських жертв, падіння рівня життя та зростання бідності, а також до пошкодження інфраструктури. Тим не менш, український народ виявив стійкість, а вміла політика влади та постійна зовнішня підтримка допомогли зберегти макроекономічну та фінансову стабільність.

У світлі значних потреб платіжного балансу, що виникли внаслідок великого екзогенного шоку війни, у березні 2023 року влада України звернулася із запитом про 48-місячну розширену програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF), яка є частиною загального пакету фінансування для України в розмірі 115 млрд доларів США.

Короткий опис програми

Програма України на 2023-2027 роки за підтримки механізму EFF спрямована на забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності, каталізацію зовнішнього фінансування та формулювання засад структурної політики, яка стане основою для післявоєнного відновлення та відбудови, в тому числі в контексті вступу України до ЄС. Програма передбачає двоетапний підхід: перший етап зосереджений на забезпеченні макроекономічної стабільності та реалізації критичних структурних реформ, поки ще триває війна; другий етап, після завершення активних бойових дій, буде зосереджений на подальшому посиленні макроекономічної політики та впровадженні ширшого набору структурних реформ для відновлення середньострокової зовнішньої життєздатності, підтримки сталого зростання та сприяння шляху України до вступу до ЄС. Згідно з оцінками, Україна відповідає п'яти основним критеріям прийнятності відповідно до політики Фонду щодо фінансових гарантій для отримання фінансування в обсягах понад квоту (UCT) в умовах надзвичайно високої невизначеності.

Бюджетно-податкова політика. У найближчій перспективі бюджетно-податкова політика продовжуватиме зосереджуватися на забезпеченні адекватних ресурсів для фінансування пріоритетних витрат, збереженні міцної бази податкових надходжень, у тому числі шляхом утримання від заходів, які можуть розмивати податкову базу, та збереженні фіскальної та боргової стійкості. Зусилля мають бути зосереджені на розробці Національної стратегії доходів (НСД), яка закріпить надзвичайно необхідну мобілізацію доходів для підтримки відбудови та соціальних витрат. Відновлення нормативно-правової бази для підготовки середньострокового бюджету, довіри до бюджету та управління боргом також має вирішальне значення в поєднанні з заходами щодо покращення фіскальної прозорості та посилення управління державними інвестиціями.

Стратегія фінансування та стійкість боргу. Зовнішня бюджетна підтримка продовжуватиме становити основну частину бюджетного фінансування, хоча мобілізація внутрішнього фінансування разом з ліквідацією емісійного фінансування залишаються важливими факторами для задоволення дуже великих потреб у фінансуванні при збереженні стабільності. Влада також вживає заходів для забезпечення стійкості боргу у перспективі. У березні 2023 року Група кредиторів України (ГКУ) надала гарантії щодо забезпечення двоетапного процесу, що передбачає продовження на період дії програми поточного режиму призупинення обслуговування Україною боргу країнам ГКУ, дія якого завершується в кінці грудня 2023 року, з подальшим остаточним узгодженням боргової операції до часу останнього перегляду програми EFF. Крім того, за оцінками експертів МВФ, питання зовнішнього комерційного боргу знаходяться в процесі ефективного врегулювання. Більше того, надзвичайно пільгове фінансування, у тому числі для цілей відбудови, залишатиметься критично важливим у середньостроковій перспективі.

Монетарна та валютно-курсова політика. Програма спрямована на продовження підтримки стійкої дезінфляції та стабільності обмінного курсу, в тому числі шляхом підтримки адекватного рівня валютних резервів, у поєднанні з виваженим управлінням надлишковою ліквідністю у воєнний час. Як тільки дозволять умови, програма сприятиме переходу до більш гнучкого обмінного курсу, подальшому послабленню валютного контролю та поверненню до системи інфляційного таргетування.

Фінансовий сектор Незважаючи на те, що фінансова система залишається стабільною та ліквідною завдяки прийнятим надзвичайним заходам, необхідна постійна пильність з урахуванням невизначеності щодо реального стану банківської системи та збереженням ризиків подальших потрясінь, у тому числі націоналізації банків. Діагностика банків, реформи банківського нагляду, управління державними банками (ДБ) та планування на випадок надзвичайних ситуацій зберігають високу пріоритетність. Національний банк України (НБУ), разом з іншими регуляторами фінансового сектору, завершує роботу над наступною ітерацією стратегії фінансового сектору, яка забезпечує узгоджене бачення та дорожню карту майбутнього фінансової системи.

Управління та зростання: для швидкого відновлення рівня життя населення та прокладання шляху до вступу до ЄС необхідні стійке післявоєнне зростання та радикальні структурні реформи, у тому числі щодо корпоративного управління та боротьби з корупцією. Ключові законодавчі заходи (наприклад, відновлення декларування активів, стандартів протидії відмиванню легалізації одержаних злочинним шляхом доходівта посилення антикорупційного переслідування) допоможуть пом'якшити корупційні ризики під час воєнного стану та сприятимуть довірі громадськості та донорів, у тому числі в післявоєнному контексті. Також буде важливо впроваджувати інтегровану стратегію щодо критично важливих витрат під час відновлення та відбудови, в тому числі на енергетику та закупівлі.

[1] Наприкінці обговорення директор-розпорядник, як голова Ради Директорів, узагальнює думки виконавчих директорів, і цей підсумок повідомляється владі країни. Пояснення термінів, що використовуються при підведенні підсумків, можна знайти тут: http://www.IMF.org/external/np/sec/misc/qualifiers.htm .

Таблиця 1. Україна: Окремі економічні та соціальні показники, 2021-2027 рр.
	2021	2022	2023	2024	2025	2026	2027
	Факт	Факт	Прогноз	Прогноз	Прогноз	Прогноз	Прогноз
Реальний сектор економіки (зміна у відсотках, якщо не вказано інше)
Номінальний ВВП (млрд укр. грн) 1/	5,451	5,191	6,500	7,711	9,027	10,095	11,023
Реальний ВВП 1/	3.4	-29.1	[ 1 до 3 ]	3.2	6.5	5.0	4.0
Внески:
Внутрішній попит	12.9	-23.7	6.1	2.9	5.1	3.7	2.6
Приватне споживання	4.7	-16.6	2.7	2.2	2.8	2.9	2.5
Державне споживання	0.1	6.9	0.7	-0.5	-1.8	-0.6	-0.2
Інвестиції	8.1	-13.9	2.6	1.2	4.2	1.4	0.3
Чистий експорт	-9.5	-5.4	-4.1	0.3	1.4	1.3	1.4
Дефлятор ВВП	24.8	34.3	22.8	15.0	9.9	6.5	5.0
Рівень безробіття (за методологією МОП; середнє за період, відсоток)	9.8	24.5	19.4	10.6	9.2	8.7	8.4
Споживчі ціни (середнє за період)	9.4	20.2	17.7	13.0	8.6	6.7	5.5
Споживчі ціни (на кінець періоду)	10.0	26.6	15.5	10.0	7.5	6.0	5.0
Номінальна заробітна плата (середня)	20.8	1.0	18.8	15.7	13.8	12.0	9.7
Реальна заробітна плата (середня)	10.5	-16.0	1.0	2.4	4.8	5.0	4.0
Заощадження (відсоток ВВП)	12.8	17.6	9.5	9.8	11.3	13.7	17.4
Приватні	13.0	30.8	25.6	23.7	16.4	14.5	16.3
Державні	-0.2	-13.2	-16.1	-13.9	-5.1	-0.8	1.1
Інвестиції (відсоток ВВП)	14.5	12.6	15.2	16.9	18.4	19.8	20.8
Приватні	10.7	10.1	12.2	13.0	13.9	15.3	15.9
Державні	3.8	2.5	3.0	3.9	4.5	4.5	4.9

Сектор загальнодержавного управління (відсоток ВВП)
Бюджетний баланс 2/	-4.0	-15.7	-19.1	-17.8	-9.6	-5.3	-3.8
Бюджетний баланс, крім грантів 2/	-4.0	-25.0	-25.8	-21.1	-11.6	-6.4	-4.9
Зовнішнє фінансування (чисте)	2.4	10.8	17.1	14.5	8.2	4.0	2.9
Внутрішнє фінансування (чисте), у т.ч.:	1.6	5.1	2.0	3.3	1.4	1.3	0.9
НБУ	-0.3	7.4	-0.2	-0.2	-0.1	-0.1	-0.1
Комерційні банки	1.5	-1.5	2.5	3.4	1.5	1.3	1.0
Державний та гарантований державою борг	50.5	78.5	88.1	98.6	100.7	99.5	98.4

Гроші та кредит (на кінець періоду, зміна у відсотках)
Грошова база	11.2	19.6	30.6	13.0	9.0	7.7	6.0
Грошова маса	12.0	20.8	29.7	15.5	14.2	15.1	12.1
Кредити неурядовому сектору	8.4	-3.1	2.0	13.3	15.0	18.1	13.9

Платіжний баланс (відсоток ВВП)
Сальдо рахунку поточних операцій	-1.6	5.0	-5.7	-7.2	-7.1	-6.1	-3.4
Прямі іноземні інвестиції	3.8	0.3	0.3	0.3	2.5	4.8	5.0
Валові резерви (на кінець періоду, млрд дол. США)	30.9	28.5	30.5	33.2	36.1	39.4	45.7
Місяці майбутнього імпорту товарів та послуг	4.5	3.8	4.1	4.4	4.5	4.8	5.2
Відсоток короткострокового боргу (залишковий термін погашення)	67.5	65.2	63.2	74.5	74.9	82.3	90.5
Відсоток композитного показника МВФ (плав.)	98.8	91.3	82.3	78.3	80.0	81.4	91.2
Умови торгівлі товарами (зміна у відсотках)	-8.4	-11.6	3.7	0.5	1.7	2.0	0.7

Валютний курс
Гривня за долар США (кінець періоду)	27.3	36.6	…	…	…	…	…
Гривня за долар США (середнє за період)	27.3	32.3	…	…	…	…	…
Реальний ефективний курс (на основі дефлятора, зміна у відсотках)	10.5	28.2	…	…	…	…	…

Пункти меморандуму:
ВВП на душу населення / Населення (2017): 2640 дол. США / 44,8 млн
Рівень грамотності / бідності (оцінка 2022 р. 3/): 100 відсотків / 25 відсотків

1/ Дані на основі СНР 2008 року, за виключенням Криму та Севастополя.
2/ Сектор загальнодержавного управління включає центральні та місцеві органи влади та соціальні фонди.
3/ За оцінками Світового банку.

Рада виконавчих директорів МВФ завершила перший перегляд програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України

Loading component...