Вашингтон, округ Колумбія: Рада виконавчих директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) сьогодні завершила консультації за Статтею IV за 2023 рік та затвердила другий перегляд програми в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України. Завершення другого перегляду дозволяє українській владі негайно отримати суму близько 900 мільйонів доларів США (663,9 мільйона СПЗ).
48-місячна програма EFF для України з доступом до 11,6 мільярда СПЗ (що еквівалентно 15,6 мільярда доларів США, або близько 577 відсотків квоти) була схвалена 31 березня 2023 року і є частиною пакету підтримки України в розмірі 122 млрд доларів США. Програма МВФ для України спрямована на зміцнення політики підтримки фіскальної, зовнішньої, цінової та фінансової стабільності у період надзвичайно високої невизначеності, пов’язаної з війною, вона підтримує відновлення економіки, а також покращення управління та зміцнення інституцій для сприяння довгостроковому зростанню в контексті відбудови та шляху України до вступу до ЄС.
Програма EFF продовжує служити надійним якорем для економічної програми влади України, і її реалізація в цілому йде по наміченому шляху, незважаючи на надзвичайно складну ситуацію. Були виконані всі кількісні критерії ефективності, встановлені на кінець червня, та індикативні цілі, встановлені на кінець вересня. Більша частина структурних маяків, встановлених на кінець жовтня, також були досягнені, а решта були завершені з деякою затримкою; цей прогрес підкреслює наполегливість влади у забезпеченні реалізації загальної програми реформ, зокрема, продовження впровадження реформ корпоративного управління та антикорупційних реформ.
Незважаючи на російську агресію в Україні, макроекономічні показники виявилися кращими, ніж очікувалося, що сприяло перегляду прогнозу зростання ВВП в бік підвищення. Стійкість економіки призвела до кращих результатів зростання ВВП, тривалого різкого зниження інфляції та стабільного валютного ринку, в тому числі після переходу Національного банку України до керованої гнучкості валютного курсу, підкріпленого потужними міжнародними резервами. Базовий прогноз зростання реального ВВП у 2023 році було підвищено до 4,5 відсотка. Очікується, що зростання ВВП дещо уповільниться у 2024 році до 3–4 відсотків з урахуванням продовження війни. Ризики прогнозів залишаються значними через надзвичайно високу невизначеність, пов'язану з війною, потенційні пробуксовування політики, а також затримки або дефіцит зовнішнього фінансування.
Обговорення за Статтею IV зосереджувалися на фундаментальних заходах політики для забезпечення сильного, збалансованого та екологічного зростання в післявоєнну епоху для підтримки вступу України до ЄС. Основна увага була приділена відповідним заходам макроекономічної політики, у тому числі повернення до довоєнних засад грошово-кредитної та валютної політики, реформи корпоративного управління, крокам щодо пожвавлення банківського сектору, пом'якшенню наслідків кліматичних змін, що допоможе Україні досягти високого стійкого зростання та підвищити рівень життя. громадян
Після обговорення питань України Радою виконавчих директорів, директор-розпорядник МВФ пані Крісталіна Георгієва виступила з наступною заявою [1]:
«Вторгнення Росії в Україну продовжує спричиняти руйнівні соціальні та економічні втрати в Україні. Однак економіка України залишається стійкою, спостерігається економічне зростання, макроекономічна та фінансова стабільність була збережена завдяки вмілій політиці українськи влади, а також значній зовнішній підтримці. У майбутньому, незважаючи на очікуване продовження відновлення економічного зростання, ризики прогнозу пов'язані, головним чином, з виключно високою невизначеністю, спричиненою війною. Також критично важливим є своєчасне та передбачуване зовнішнє фінансування на пільгових умовах для підтримки темпів реформ.
«Оскільки війна триває, вона продовжує створювати напругу для державних фінансів України. Своєчасне зовнішнє фінансування, а також постійні зусилля на внутрішньому ринку є ключовими для задоволення потреб України у фінансуванні та збереження макроекономічної і фінансової стабільності. Крім того, необхідні рішучі політичні дії для забезпечення фіскальної та боргової стійкості. Мобілізація доходів є важливою складовою для задоволення потреб у фінансуванні та підтримки відновлення та соціальних витрат. Пріоритети фіскальної політики включають запуск Національної стратегії доходів, уникнення заходів, які розмивають податкову базу, та просування реформ для подальшого зміцнення системи середньострокового бюджетування, посилення довіри до бюджету, аналізу фіскальних ризиків та забезпечення прозорості, а також управління державними інвестиціями. Вирішення питань комерційного боргу відповідно до параметрів програми також допоможе відновити стійкість та створити простір для критично важливих витрат.
«У рамках стратегії Національного банку України, нещодавній успішний перехід до режиму керованої гнучкості валютного курсу є важливим кроком на шляху до нормалізації грошово-кредитної та валютної політики поряд з поступовим послабленням надзвичайних валютних заходів. Постійні докази стійкого зниження інфляції та стабільності на валютному готівковому ринку можуть підтримати подальше пом'якшення монетарної політики. Оскільки фінансовий сектор є стабільним та функціонуючим, слід продовжувати проявляти пильність та докладати зусиль для посилення банківської діагностики, нагляду, управління та планування на випадок надзвичайних ситуацій.
«Стійке просування на шляху реформ в рамках боротьби з корупцією та реформою корпоративного управління буде мати важливе значення для пом'якшення корупційних ризиків та сприяння довірі громадськості та донорів. Рішучі структурні реформи в управлінні державними інвестиціями, корпоративному управлінні та бізнес-середовищі також можуть закласти підґрунтя для досягнення сильного, збалансованого та екологічного зростання на етапі відновлення та підтримати шлях України до вступу до ЄС. Комплексна стратегія реконструкції також допоможе пом'якшити фіскальні ризики та підвищити ефективність витрат. Відповідні варіанти проведення політики та реформ можуть допомогти сприяти поверненню мігрантів, збільшенню інвестиційних потоків та зростанню продуктивності, необхідних для підтримки стійкого високого темпу зростання в найближчі роки».
Таблиця 1. Україна: Окремі економічні та соціальні показники, 2021-27 рр.
|
|
2021
|
2022
|
2023
|
2024
|
2025
|
2026
|
2027
|
|
|
факт.
|
факт.
|
прогн.
|
прогн.
|
прогн.
|
прогн.
|
прогн.
|
|
Реальна економіка (зміна у відсотках, якщо не вказано інше)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Номінальний ВВП (млрд. укр. грн.) 1/
|
5 451
|
5 191
|
6 434
|
7 640
|
8 858
|
9 818
|
10 773
|
|
Реальний ВВП 1/
|
3,4
|
-29,1
|
4,5
|
[3 до 4]
|
6,5
|
5,0
|
4,5
|
|
Внески:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Внутрішній попит
|
12,9
|
-23,7
|
8,3
|
4,1
|
5,6
|
4,3
|
3,8
|
|
Приватне споживання
|
4,7
|
-16,6
|
2,7
|
2,9
|
3,1
|
2,9
|
3,0
|
|
Державне споживання
|
0,1
|
6,9
|
2,6
|
-1,1
|
-1,9
|
-0,6
|
-0,1
|
|
Інвестиції
|
8,1
|
-13,9
|
3,0
|
2,3
|
4,4
|
1,9
|
0,9
|
|
Чистий експорт
|
-9,5
|
-5,4
|
-3,8
|
-0,6
|
0,9
|
0,7
|
0,7
|
|
Дефлятор ВВП
|
24,8
|
34,3
|
18,6
|
14,7
|
8,9
|
5,6
|
5,0
|
|
Рівень безробіття (за методологією МОП; середнє за період, відсоток)
|
9,8
|
24,5
|
19,1
|
13,9
|
13,1
|
11,4
|
10,4
|
|
Споживчі ціни (середнє за період)
|
9,4
|
20,2
|
13,0
|
7,7
|
7,8
|
6,0
|
5,2
|
|
Споживчі ціни (на кінець періоду)
|
10,0
|
26,6
|
6,0
|
9,5
|
6,5
|
5,5
|
5,0
|
|
Номінальна заробітна плата (середня)
|
20,8
|
1,0
|
20,1
|
16,8
|
16,1
|
13,3
|
10,5
|
|
Реальна заробітна плата (середня)
|
10,5
|
-16,0
|
6,3
|
8,5
|
7,7
|
7,0
|
5,0
|
|
Заощадження (відсоток ВВП)
|
12,5
|
17,6
|
11,9
|
11,0
|
10,4
|
13,9
|
16,5
|
|
Приватні
|
12,7
|
30,8
|
27,3
|
24,4
|
14,1
|
14,6
|
15,4
|
|
Державні
|
-0,2
|
-13,2
|
-15,4
|
-13,4
|
-3,6
|
-0,6
|
1,2
|
|
Інвестиції (відсоток ВВП)
|
14,5
|
12,6
|
16,5
|
18,0
|
19,4
|
20,9
|
21,8
|
|
Приватні
|
10,7
|
10,1
|
13,4
|
15,7
|
14,9
|
16,4
|
16,8
|
|
Державні
|
3,8
|
2,5
|
3,1
|
2,3
|
4,5
|
4,5
|
5,0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Загальнодержавне управління (відсоток ВВП)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фіскальний баланс 2/
|
-4,0
|
-15,7
|
-18,6
|
-15,7
|
-8,1
|
-5,1
|
-3,8
|
|
Фіскальний баланс, крім грантів 2/
|
-4,0
|
-25,0
|
-27,1
|
-20,4
|
-10,2
|
-6,1
|
-4,8
|
|
Зовнішнє фінансування (чисте)
|
2,4
|
10,8
|
17,0
|
13,7
|
7,6
|
2,3
|
2,8
|
|
Внутрішнє фінансування (чисте), у т.ч.:
|
1,6
|
5,1
|
1,5
|
2,1
|
0,5
|
2,8
|
1,0
|
|
НБУ
|
-0,3
|
7,4
|
-0,2
|
-0,2
|
-0,1
|
-0,1
|
-0,1
|
|
Комерційні банки
|
1,5
|
-1,5
|
2,0
|
2,2
|
0,6
|
2,9
|
1,0
|
|
Державний та гарантований державою борг
|
50,5
|
78,5
|
87,1
|
96,7
|
98,5
|
98,2
|
97,0
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гроші та кредит (на кінець періоду, зміна у відсотках)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Грошова база
|
11,2
|
19,6
|
22,6
|
17,7
|
12,9
|
9,5
|
9,1
|
|
Грошова маса
|
12,0
|
20,8
|
22,8
|
18,2
|
9,8
|
9,5
|
10,6
|
|
Кредити неурядовим організаціям
|
8,4
|
-3,1
|
-7,5
|
9,5
|
17,2
|
16,1
|
15,5
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Платіжний баланс (відсоток ВВП)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сальдо рахунку поточних операцій
|
-1,9
|
5,0
|
-4,6
|
-7,1
|
-9,0
|
-7,0
|
-5,2
|
|
Прямі іноземні інвестиції
|
3,8
|
0,1
|
1,9
|
1,2
|
2,5
|
4,8
|
5,0
|
|
Валові резерви (на кінець періоду, млрд. дол. США)
|
30,9
|
28,5
|
39,5
|
40,9
|
41,0
|
41,6
|
45,9
|
|
Місяці майбутнього імпорту товарів та послуг
|
4,5
|
3,8
|
5,1
|
5,3
|
5,1
|
5,0
|
5,2
|
|
Відсоток короткострокової заборгованості (залишковий термін погашення)
|
67,5
|
66,1
|
85,4
|
94,1
|
86,9
|
89,0
|
92,6
|
|
Відсоток композитного показника МВФ (плав.)
|
98,9
|
92,9
|
109,7
|
99,0
|
94,2
|
90,4
|
96,4
|
|
Умови торгівлі товарами (зміна у відсотках)
|
-8,4
|
-11,6
|
4,3
|
-0,5
|
1,4
|
1,9
|
1,4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Валютний курс
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гривня за долар США (кінець періоду)
|
27,3
|
36,6
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
|
Гривня за долар США (середній за період)
|
27,3
|
32,3
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
|
Реальна відсоткова ставка (на основі дефлятора, зміна у відсотках)
|
10,4
|
27,6
|
…
|
…
|
…
|
…
|
…
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пункти Меморандуму:
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ВВП на душу населення / Населення (2017): 2640 дол. США/ 44,8 млн.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рівень грамотності / бідності (оцінка 2022 р. 3/): 100 відсотків / 25 відсотків
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Джерела: ограни державної влади України; Світовий банк, Індикатори світового розвитку; оцінки експертів МВФ.
|
|
1/ ВВП складається відповідно до СНР 2008 і виключає території, які знаходяться або були в зонах прямих бойових дій і тимчасово окуповані Росією (відповідно до ТМР).
|
|
2/ Загальнодержавне управління включає центральні та місцеві органи влади та соціальні фонди.
|
|
|
|
|
3/ За оцінками Світового банку.
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
[1] Наприкінці обговорення директор-розпорядник, як голова Ради, узагальнює думки виконавчих директорів, і цей підсумок передається органам влади країни. Пояснення будь-яких кваліфікаторів, що використовуються при підведенні підсумків, можна знайти тут: http://www.IMF.org/external/np/sec/misc/qualifiers.htm.
